Поиск
Частное сообщество

Частное сообщество

Подписчики: нет данных
ID: 72062899

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

частное

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

lessibir

Группа любителей ШЕЛТИ!. Шелти - маленькая, длинношёрстная рабочая собака, очень красивая, свободная от неуклюжести и грубости. Силуэт симметричен настолько, что ни одна часть не выглядит непропорциональной. Пышная шерсть, пышная грива и воротник, прекрасной формы голова с миловидным выражением.Шелти будто специально создана что бы радовать хозяев. Выбирая в качестве спутника и друга шелти, вы сделаете выбор о котором не пожалеете!

Группа любителей ШЕЛТИ!

Пекинес — декоративная порода собак. Мой пекинес - чудесное созданье!
В глазах сокрыта тайна мирозданья.
История уходит вглубь веков.
Характер независимый и гордый.
Его лицо не назовете мордой.
Судите сами пекинес каков:
Священное сокровище Китая,
Подобна львиной гриве шерсть густая.
И в маске, и без маски он хорош.
Окрасы шерсти так разнообразны:
Он белый,черный,серый,пестрый,красный.
Ни на кого другого не похож.
Он не пастух, не сторож, и не воин.
Он Будды лев и почестей достоин. Е.Кошелева.

Пекинес — декоративная порода собак

Фан-клуб Легашей (Клуб любителей собак редких ох. Эта группа посвящена отдельным породам собак 7 и 8 групп FCI, а именно:
Эпаньолы: французский, бретонский,
Пон-Одемарский и пикардийский
Ирланский красно-белый сеттер
Немецкая длинношерстная легавая (лангхаар)
Мюнстерлендеры - большой и малый
Вельш спрингер спаниель
Португальский пердигейру
Дрентский патрийсхонд
Коикерхондье
etc...
Представителей этих пород в России нет (за исключением бретонского эпаньола и красно-белого сеттера), а ведь так хочется, чтоб их было много (ну или хотя бы просто - было)

Фан-клуб Легашей (Клуб любителей собак редких ох

*”˜♥˜”*°.Клуб любителей собак*”˜♥˜”*°.СРЕДНИЙ, С. Мы владельцы очень редкой породы.
Если ваш пинчер уже больше карликого.
Морда чуть заостренная, клиновидной формы. Губы средней толщины. Глаза среднего размера, овальной формы. Уши - стоячие. Грудь умеренно широкая, крепкая, глубокая. Грудина выступает за линию плечелопаточных суставов. Ребра слегка выпуклые. Спина короткая. Живот немного подобран. Конечности мускулистые. Лапы небольшие, кошачьи, сводистые, в комке. Хвост купирован на уровне 3-го позвонка. Короткая, густая, гладкая и плотно прилегающая шерсть без подшерстка. Окрас бывает
черный с подталинами как у карликого, пестрый, рыжий, кирпичный и даже черный.
Чаще всего окрас двухцветный: черный с подпалинами палевого цвета, рыжего или более светлых тонов - над глазами, на шее, груди, нижних конечностях, под основанием хвоста.
Высота в холке 43 - 58см.
Вес 12 - 16
Для сравнения:
Карликовый пинчер: 25 - 30 см.
Карликовый пинчер: 2 - 4 кг.

*”˜♥˜”*°.Клуб любителей собак*”˜♥˜”*°.СРЕДНИЙ, С

Вівчарки-найкращі собаки в світі. Німецька вівчарка (нім. Deutscher Schäferhund) — порода собак, виведена у Німеччині в 1899 році.
Історія
Якщо у Британії, Франції й Бельгії є по кілька вівчарських порід — і довгошерстих, і жорсткошерстих, і короткошерстих, — то німці з великої кількості селянських вівчарських собак вивели лише одну породу.
Ще наприкінці XIX століття німецьку вівчарку вважали плебейським собакою. Більше того, багато любителів імпортних англійських порід вважали, що розводити «собак вовчого типу шкідливо» — але знайшлася людина, яка створила на їхній основі найкращу службову собаку світу: Макс фон Штефаніц, який своє життя присвятив створенню й удосконаленню німецьких вівчарок. Він стверджував, що німецька вівчарка — це насамперед робочий собака: і інтелект, і краса, і правильність будови вівчарки — усе забезпечує її працездатність та відданість господарю
Окрім власне вівчарської служби, Штефаніц прагнув знайти для німецьких вівчарок й іншу роботу, таку, яка б розкрила всі можливості цих собак і зробила їх для всіх корисними. Німецьких вівчарок узяли на озброєння поліція й армія, що шукали альтернативу дорогим англійським породам. Німецькі вівчарки виявилися першокласними поліцейськими й військовими собаками: у часи Першої світової війни вони прокладали телефонні кабелі, підтримували зв'язок, шукали поранених, їх використовували під час патрулювання й варти. А після армії та поліції майже всі країни світу взяли на службу німецьких вівчарок.
Екстер'єр
Німецька вівчарка дуже красива. Можна зрозуміти тих, хто захоплюється гармонією будови й надзвичайною красою рухів. Це і стрункий, і доволі сильний собака. У нього загострена морда з чорною маскою. Вуха стоячі. Гармонійні, плавні лінії корпуса. Пружна спина, сильні пружні кінцівки. Колір має бути яскравим — чорно-рудим (чепрачним) із чорною маскою на морді та чорною спиною, смугасто-сірим, чорним. У німецької вівчарки круглі лапи з дуже твердими подушечками.
Призначення
Вони мають гарний нюх і мужній характер, ці собаки витривалі невибагливі та починають працювати з найменшого віку. Німецької вівчарки розумні й прагнуть співпрацювати з людиною. Багатьох любителів ця порода приваблює не тільки як робоча собака, але й як собака-компаньйон.
У Німеччині щорічно проводять чемпіонат німецьких вівчарок з випасання. Для німецьких вівчарок, які працюють пастухами, є окремі ранги на найголовнішому конкурсі краси для вівчарок — Головній виставці вівчарок у Німеччині. Багато провідних розплідників Німеччини виставляють своїх собак у цьому класі.
Німецькі вівчарки — пошукові й прикордонні собаки, сапери й митники, розвідувачі-рятувальники, поводирі сліпих та охоронці.
Подібні породи
Завжди існували німецькі вівчарки з трохи довшою шерстю, довгошерсті. У них за вухами й на тильному боці кінцівок — «очоси», на корпусі шерсть так само трохи довша. Такі цуценята народжуються й у стандартних німецьких вівчарок. У Європі вони дуже популярні як собаки-компаньйони, бо дуже розумні й красиві.
Німецька вівчарка — собака, як кажуть, «вище середнього зросту», її зріст становить 58 — 65 сантиметрів. Щоправда, завжди були любителі, яким здавалося, що гарний собака має бути ще й великим. Тож вони намагалися розводити дуже великих вівчарок — принаймні більших за 75 сантиметрів. Такі великі вівчарки втрачали рухливість і витривалість, і німецьку вівчарку за всю її історію не раз «повертали» у рамки стандарту. Але в Радянському Союзі було розроблено новий стандарт (зріст до 70 см), і таких великих вівчарок почали називати східноєвропейськими. Зараз у країнах колишнього Радянського Союзу розводять в основному справжніх німецьких вівчарок, але свої шанувальники збереглися й у східноєвропейських. Основна ознака цієї породи — чорна спина зі сріблясто-сірими підпалинами.

Вівчарки-найкращі собаки в світі