Поиск
pullip tokidoki

pullip tokidoki

Подписчики: 10 подписчиков
ID: 113554123

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club113554123

Шнауцеры - это самые лучшие собаки конкурс прод. До начала XIX века шнауцеры назывались жесткошерстными пинчерами и имели разнообразные окрасы - пятнистый, рыжеватый, коричневатый и все оттенки перец с солью. Известны 3 разновидности шнауцеров.
Характеристика породы
Жизнерадостный, энергичный, выносливый, смелый,гордый и склонный к лидерству — эти качества наиболее характерны для гигантского шнауцера. Более мелкие разновидности бывают несколько взбалмошнее, но их безраздельная любовь к детям перекрывает все. Стандартный (миттель) и гигантский (ризен) шнауцеры очень надежные сторожа. Эта порода требует при воспитании твердости и большого внимания. Также нужно учитывать врожденную любознательность и хитрость шнауцера.Собаки этой породы отличаются любовью к детям, но недоверчивы к незнакомцам. Средний и карликовый (цверг) шнауцер зачастую лают несколько больше среднего, но только при отсутствии воспитания.Вообще, в стандарте породы четко сказано шнауцер не брехун. Все шнауцеры от рождения не любят крыс и уничтожают их при первой возможности, не случайно одно из старых названий шнауцера Раттлер или крысодав.
Содержание и уход
Шнауцеров нельзя держать взаперти. Им требуются длительные прогулки с хорошей физической нагрузкой. Шнауцер любит дрессироваться, быстро выучивает команды, способен к цирковой дрессировке. Шнауцер не линяет если правильно ухаживать за шерстью. Необходимо регулярно вычесывать щеткой мертвую шерсть, а 1 раз в 3-6 месяцев стричь(тримминговать) у профессионального парикмахера(грумера). Стрижка без выщипывания остевого волоса делает шерсть шнауцера мягкой и склонной к сваливанию в колтуны. Не рекомендуется слишком сильно укорачивать оброслость на морде шнауцера (брови, усы и бороду), так как это лишает собаку защиты от повреждений глаз, носа и губ.
Высота в холке
Гигантский шнауцер: 60—70 см.
Средний шнауцер: 45—50 см.
Карликовый шнауцер: 30—35 см

Шнауцеры - это самые лучшие собаки конкурс прод

Стрижка собак. Груминг. Санкт-Петербург. Меня зовут Лена, и я являюсь сертифицированным мастером. Закончила курсы груминга и стригу на дому. Брею котов, стригу длинношерстных собак любых размеров, делаю гигиену (железы также чищу). Все по приятным и доступным ценам-700 рублей. Хозяева дома не ждут. Я работаю не в салоне, а дома. БЛАГОДАРЮ ЗА ПОНИМАНИЕ😊💗 В моей практики были: королевский пудель, спаниель, большой чёрный терьер, йорки, шпицы, китайская длинношёрстая хохлатая и голая, пекинес и многие другие..)

Стрижка собак. Груминг. Санкт-Петербург

Пекинес — декоративная порода собак. Мой пекинес - чудесное созданье!
В глазах сокрыта тайна мирозданья.
История уходит вглубь веков.
Характер независимый и гордый.
Его лицо не назовете мордой.
Судите сами пекинес каков:
Священное сокровище Китая,
Подобна львиной гриве шерсть густая.
И в маске, и без маски он хорош.
Окрасы шерсти так разнообразны:
Он белый,черный,серый,пестрый,красный.
Ни на кого другого не похож.
Он не пастух, не сторож, и не воин.
Он Будды лев и почестей достоин. Е.Кошелева.

Пекинес — декоративная порода собак

❤Бельгийские овчарки❤. Бельги́йская овча́рка — порода собак. Являются преимущественно рабочими и пастушьими собаками. К бельгийским овчаркам относятся грюнендаль, лакенуа, малинуа и тервюрен. По классификации МКФ все эти собаки считаются собаками одной породы.
-Грюнендаль (длинношёрстная Черная)
-Лакенуа (жесткошёрстная)
-Малинуа (короткошёрстная)
-Тервюрен (длинношёрстная иного окраса, кроме черного)
Все они различаются только по фактуре и длине шерсти и окрасу.
От природы эти собаки несколько робки и застенчивы, однако в процессе племенного отбора этот недостаток удалось практически уничтожить. Большинство представителей этой породы наделены умом и хорошей памятью. Они послушны, смелы и понятливы.

❤Бельгийские овчарки❤

Вівчарки-найкращі собаки в світі. Німецька вівчарка (нім. Deutscher Schäferhund) — порода собак, виведена у Німеччині в 1899 році.
Історія
Якщо у Британії, Франції й Бельгії є по кілька вівчарських порід — і довгошерстих, і жорсткошерстих, і короткошерстих, — то німці з великої кількості селянських вівчарських собак вивели лише одну породу.
Ще наприкінці XIX століття німецьку вівчарку вважали плебейським собакою. Більше того, багато любителів імпортних англійських порід вважали, що розводити «собак вовчого типу шкідливо» — але знайшлася людина, яка створила на їхній основі найкращу службову собаку світу: Макс фон Штефаніц, який своє життя присвятив створенню й удосконаленню німецьких вівчарок. Він стверджував, що німецька вівчарка — це насамперед робочий собака: і інтелект, і краса, і правильність будови вівчарки — усе забезпечує її працездатність та відданість господарю
Окрім власне вівчарської служби, Штефаніц прагнув знайти для німецьких вівчарок й іншу роботу, таку, яка б розкрила всі можливості цих собак і зробила їх для всіх корисними. Німецьких вівчарок узяли на озброєння поліція й армія, що шукали альтернативу дорогим англійським породам. Німецькі вівчарки виявилися першокласними поліцейськими й військовими собаками: у часи Першої світової війни вони прокладали телефонні кабелі, підтримували зв'язок, шукали поранених, їх використовували під час патрулювання й варти. А після армії та поліції майже всі країни світу взяли на службу німецьких вівчарок.
Екстер'єр
Німецька вівчарка дуже красива. Можна зрозуміти тих, хто захоплюється гармонією будови й надзвичайною красою рухів. Це і стрункий, і доволі сильний собака. У нього загострена морда з чорною маскою. Вуха стоячі. Гармонійні, плавні лінії корпуса. Пружна спина, сильні пружні кінцівки. Колір має бути яскравим — чорно-рудим (чепрачним) із чорною маскою на морді та чорною спиною, смугасто-сірим, чорним. У німецької вівчарки круглі лапи з дуже твердими подушечками.
Призначення
Вони мають гарний нюх і мужній характер, ці собаки витривалі невибагливі та починають працювати з найменшого віку. Німецької вівчарки розумні й прагнуть співпрацювати з людиною. Багатьох любителів ця порода приваблює не тільки як робоча собака, але й як собака-компаньйон.
У Німеччині щорічно проводять чемпіонат німецьких вівчарок з випасання. Для німецьких вівчарок, які працюють пастухами, є окремі ранги на найголовнішому конкурсі краси для вівчарок — Головній виставці вівчарок у Німеччині. Багато провідних розплідників Німеччини виставляють своїх собак у цьому класі.
Німецькі вівчарки — пошукові й прикордонні собаки, сапери й митники, розвідувачі-рятувальники, поводирі сліпих та охоронці.
Подібні породи
Завжди існували німецькі вівчарки з трохи довшою шерстю, довгошерсті. У них за вухами й на тильному боці кінцівок — «очоси», на корпусі шерсть так само трохи довша. Такі цуценята народжуються й у стандартних німецьких вівчарок. У Європі вони дуже популярні як собаки-компаньйони, бо дуже розумні й красиві.
Німецька вівчарка — собака, як кажуть, «вище середнього зросту», її зріст становить 58 — 65 сантиметрів. Щоправда, завжди були любителі, яким здавалося, що гарний собака має бути ще й великим. Тож вони намагалися розводити дуже великих вівчарок — принаймні більших за 75 сантиметрів. Такі великі вівчарки втрачали рухливість і витривалість, і німецьку вівчарку за всю її історію не раз «повертали» у рамки стандарту. Але в Радянському Союзі було розроблено новий стандарт (зріст до 70 см), і таких великих вівчарок почали називати східноєвропейськими. Зараз у країнах колишнього Радянського Союзу розводять в основному справжніх німецьких вівчарок, але свої шанувальники збереглися й у східноєвропейських. Основна ознака цієї породи — чорна спина зі сріблясто-сірими підпалинами.

Вівчарки-найкращі собаки в світі